Живучи в бурхливий час змін, можна з повною відповідальністю стверджувати про таке. Сьогодні, коли кожен прожитий день стає історією, діяльність науковців кафедри ОЕФ наповнена наполегливою та творчою працею, що спрямована на вирішення проблем підвищення ефективності фармацевтичного забезпечення населення за різними напрямками та побудову соціально орієнтованої моделі суспільства.

ІСТОРІЯ НАУКОВИХ ШКІЛ КАФЕДРИ ОЕФ

Важливою характерною рисою організаційно-економічної школи є інтеграційний характер її формування, зумовлений специфікою спектру досліджуваних проблем та особливостями розвитку системи фармацевтичного забезпечення населення.

Розвиток організаційно-економічної школи НФаУ значною мірою залежав від історичних, соціально-економічних змін, що відбувалися в українському суспільстві протягом XX-XXІ ст. До 50-х років минулого століття наукові дослідження з організаційно-економічного напрямку мали виключно прикладний характер та були спрямовані на вирішення локальних проблем у забезпеченні населення лікарськими препаратами у бюджетній моделі радянської медицини М. О. Семашка. Наявність об’єктивних проблем у лікарському забезпеченні населення з політичних причин навмисно замовчувалися, а актуальність таких досліджень не відповідала існуючій ідеології в країні. Об’єктивними передумовами активного розвитку організаційно-економічних досліджень у фармації були кардинальні політичні та соціально-економічні зміни, що відбулися на початку 1950-х років. На вимогу часу в 1952 р. у ХФІ був створений курс «Організація фармацевтичної справи», а з 1956 р. відкрито кафедру організації фармацевтичної справи, яку очолила доц. М. М. Литвиненко. Таким чином, вперше в історії ХФІ створено наукову основу для теоретико-прикладних досліджень організації ефективної фармацевтичної діяльності.

Наукові пошуки відповідали вимогам і потребам практичної системи охорони здоров’я. У 1957 році був розроблений асортимент медикаментозної групи для аптечних пунктів. Запропоновані і впроваджені в аптеках Харкова пункти прокату предметів догляду за хворими. Результати вивчення характеру рецептури Харківської області були представлені кафедрою у вигляді рекомендацій галенофармацевтичному підприємству обласного аптекоуправління. У 1965 році Харківському АПТУ були запропоновані нормативи для визначення потреби в протитуберкульозних, а в 1966 році – серцево-судинних засобах. У межах даної тематики наукових досліджень під керівництвом доц. М.Н. Литвиненко, її учнями – Н.І. Брильовою та Л.П. Бондаренко, були захищені кандидатські дисертації з проблеми вдосконалення лікарського забезпечення населення України та підвищення продуктивності праці аптечних робітників у госпрозрахункових аптеках.

Подальший розвиток наукових досліджень здійснювалися під керівництвом доц. Н. І. Брильової, яка очолювала кафедру організації та економіки фармації з 1972 до 1985 р. Наукову школу доц. Брильової Н. І. характеризує широкий спектр напрямків: вивчення характеру рецептури, праці, виробничих процесів госпрозрахункових аптек, оптимізації лікарського забезпечення населення та окремих категорій хворих.

В умовах жорсткої централізованої адміністративної системи та постійного дефіциту ЛЗ оптимізація у використанні обмеженого арсеналу ліків була актуальним завданням, котра виділилась в якості самостійного напрямку наукової школи Брильової Н. І. У межах цього напрямку було захищено 10 кандидатських дисертацій з визначення потреби у препаратах різних фармакотерапевтичних груп: маточних засобів (Хіменко С. В., 1984), протигрибкових ЛЗ (Новікова С. В., 1987), антигельмінтних ліків (Андрєєв В. Г., 1990). Тематика вдосконалення системи лікарського забезпечення населення України знайшла свій подальший розвиток у дисертаційних роботах Омельченко Н.М. (1983), здобувачів кафедри – зав. аптекою Кулішова В.С. (1984), зав. науково-дослідною лабораторією ГАПУ МОЗ України Кашперська В.М. (1987), Москаленко Л.Г. (1984), Мохаммед Таджул Іслам (1984), Шрам Н.А. (1996).

На зламі історичних епох, що спостерігався в Україні на початку 1990-х років, не залишилось жодного напрямку діяльності, яка б не зазнала змін. Перехід до ринкових механізмів господарювання й зародження вітчизняного фармацевтичного ринку вимагали наукових досліджень якісно нового рівня та змісту. Особливої актуальності набувають проблеми ціноутворення на ЛЗ, державного управління фармацією, соціального захисту населення, органі-зації ефективних моделей фармацевтичного забезпечення населення тощо.

Виклик часу було прийнято доц. Немченко А.С., яка вже з кінця 80-х років минулого століття фактично розпочала формувати принципово нову школу з зазначених актуальних наукових напрямків.

У 1992 р. А. С. Немченко захищає докторську дисертацію на тему: «Основнi напрямки вдосконалення цiноутворення i органiзацiйно-економiчної діяльності торгiвельно-виробничих структур фармацевтичного ринку» за спецiальнiстю 15.00.01 – технологія лiкiв та органiзацiя фармацевтичної справи.

У дисертації проаналізовано вітчизняні й зарубіжні системи соціального та медичного страхування, запропонована концептуальна модель розробки страхової рецептури в Україні, науково обґрунтовані структури цін на готові і екстемпоральні ліки. Вперше розроблено методику розрахунку тарифів за виготовлення індивідуальних ліків та ліків за прописами, що часто повторюються. Впроваджено принципово новий показник – витратомісткість екстемпоральних ліків. Запропоновано теоретичні підходи й розроблені методичні рекомендації з визначення тарифів за виготовлення і фасування ЛЗ та виробів медичного призначення, які пройшли широку апробацію у 1990-1991 рр. і дозволили з 1991 року усій аптечній мережі СРСР, а в подальшому й у самостійних державах, впровадити тарифи у практичну фармацію.

На сьогодні Немченко А.С. підготувала 5 докторів наук: Карамишева Д. В. (2006); Котвіцьку А. А. (2008); Хоменка В. М. (2008); Панфілову Г. Л. (2010); Косяченка К. Л. (2012). Ці потужні науковці мають вже своїх учнів і здатні не тільки зміцнювати та реалізовувати класичні напрямки наукової школи А.С. Немченко, але й формувати власні та новітні.

На сьогодні проф. Немченко А.С. займається підготовкою 1 доктора наук (доц. Назаркіна В.М.). У серпні 2015 р. у Казахському національному медичному університеті ім. С. Д. Асфендіярова успішно пройшов захист докторської (Grant Ph.D.) дисертаційної роботи Жакіпбекова К.С., наукове керівництво якого здійснювала проф. Немченко А.С. Окрім докторів наук, проф. Немченко А.С. підготувала 25 кандидатів наук.

Важливою та характерною рисою сучасної організаційно-економічної школи кафедри ОЕФ НФаУ є здатність до зрощення наукових кадрів для інших вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів України. Зазначений факт формує позитивне ставлення до її організаційно-економічної школи в цілому. Так, під керівництвом проф. Немченко А.С. були підготовлені та успішно захищені дисертаційні роботи Карамишева Д.В. (ХарРІ НАДУ при Президентові України), Хоменка В. М. та Жаркової С.А. (ДонНМУ ім. М. Горького), Гали Л. О. (НМУ ім. О.О. Богомольця), Федяк І.О. (ІФНМУ), Яковлєвої О. С. (ЗДМУ). Посіяне насіння наукового підходу до вирішення нагальних проблем фармації вже дає свої гідні плоди на ниві підготовки фахівців фармацевтичної галузі України.

Широко відомі в Україні й за кордоном результати наукових розробок наукової школи кафедри ОЕФ у галузі фармації й державного управління знаходять повсякденне практичне застосування, складають основу низки нормативно-правових актів державного значення: Закони України, Постанови Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, численні методичні рекомендації.

Живучи в бурхливий час змін, можна з повною відповідальністю стверджувати про таке. Сьогодні, коли кожен прожитий день стає історією, діяльність науковців кафедри ОЕФ наповнена наполегливою та творчою працею, що спрямована на вирішення проблем підвищення ефективності фармацевтичного забезпечення населення за різними напрямками та побудову соціально орієнтованої моделі суспільства.